8 грудня 2025 року, відбулася онлайн-презентація курсового проєкту студентів другого курсу магістратури групи ABCм-24-7 у межах дисципліни «Сучасні методи та засоби проєктування архітектурних об’єктів – ВІМ» кафедри Інформаційних технологій в архітектурі Київського національного університету будівництва і архітектури

BIM Rethinking Kyiv’s Microdistrict Development.

У межах презентації студенти представили комплексний проєкт ущільнення пострадянського мікрорайону з урахуванням сучасних вимог до функціонального наповнення, морфології забудови та якості міського середовища. Ключовим обмеженням завдання була необхідність збереження наявної внутрішньої дорожньої мережі та критичної інженерної інфраструктури. Таке рішення було зумовлене реалістичним підходом до умов реконструкції: перепроєктування підземних мереж водопостачання, каналізації та інших інженерних систем потребує значних фінансових ресурсів і тривалих термінів реалізації, що не завжди є доцільним у межах реновації житлових районів.

Захід пройшов у форматі відкритої Zoom-конференції англійською мовою та був присвячений переосмисленню розвитку пострадянських житлових мікрорайонів на прикладі київського масиву «Виноградар». Презентація стала підсумковим етапом навчальної та проєктної роботи, виконаної студентами протягом семестру, і водночас виконувала функцію публічного академічного обговорення результатів. До участі в події були запрошені викладачі, студенти інших університетів, а також фахівці у сфері архітектури, BIM-проєктування та урбаністики, що дало змогу розширити коло професійної дискусії та отримати зовнішній експертний зворотний зв’язок.

Проєктна робота виконувалася в хмарному середовищі Autodesk Construction Cloud із застосуванням інструментарію Autodesk Formа, що стало важливим етапом переходу від використання BIMPlus Allplan до більш комплексної екосистеми Autodesk. Студенти послідовно розробляли концепції на трьох рівнях деталізації – LOD 100, LOD 200 та LOD 300, паралельно виконуючи кількісні розрахунки та орієнтовну кошторисну оцінку. Важливо зазначити, що весь цикл – від вихідного аналізу території до формування підсумкових специфікацій – було реалізовано лише за десять навчальних занять, що вимагало високого рівня самоорганізації та командної роботи.

Зі вступним словом до учасників звернувся керівник курсу BIM-технологій кандидат архітектури, доцент Левченко Олексій, який окреслив загальну мету дисципліни, логіку побудови курсу та значення цього проєкту в контексті професійної підготовки майбутніх архітекторів. Він підкреслив, що основним завданням є не лише опанування програмних інструментів, а й формування системного мислення, здатності працювати з великими обсягами даних і приймати проєктні рішення в умовах обмежень, наближених до реальної практики. Після цього слово було надано кандидату архітектури, старшому викладачу кафедри Антоненко Надії та аспіранту Владиславу Білову, які зосередилися на особливостях організації навчального процесу в умовах воєнного стану та регулярних відключень електроенергії. Вони наголосили, що використання хмарних BIM-платформ дозволяє забезпечити безперервність роботи й асинхронну взаємодію в командах.

Загальну територію мікрорайону було поділено на чотири зони, відповідно до яких студентів об’єднали в чотири команди. Організація проєктної роботи була максимально наближена до структури реального архітектурного бюро. Для групи з 15 студентів було визначено чітку ієрархію ролей. BIM-менеджер відповідав за загальну координацію, стандартизацію та інтеграцію проєкту, тоді як три BIM-координатори керували реалізацією рішень на окремих ділянках. У кожній підгрупі BIM-координатор координував роботу двох архітекторів, що сприяло формуванню навичок командної взаємодії, відповідальності за колективний результат і ефективного розподілу навантаження.

BIM-менеджером у цьому семестрі виступив студент Іван Трущенко. У своїй доповіді він детально висвітлив організацію роботи в Autodesk Construction Cloud, продемонстрував отримані навички роботи – організацію структури середовища, принципи побудови системи папок і правила найменування файлів, розроблені для зручної навігації та уникнення помилок. Окрему увагу він приділив створеним ним стандартам організації даних, вимогам до вигляду 3D-моделі та використанню єдиного стандарту візуального представлення – кольорової схеми для різних типів елементів та функцій. Крім того, Іван представив зведену таблицю кошторисних підрахунків, сформовану на основі класифікаторів конструкцій і матеріалів, що дозволило отримати орієнтовну оцінку загальної вартості будівельних робіт. Окремо він продемонстрував послідовність етапів проєктної роботи: модель вихідного стану території з наявною забудовою, стадію зносу з чітким визначенням об’єктів, запланованих до демонтажу, а також окрему модель території після видалення будівель, моделі розроблені на LOD 100, 200 та 300. На стадії LOD 100 студенти виконали об’ємне концептуальне моделювання з метою визначення потенційних параметрів нової забудови.

З використанням інструментів Autodesk Forma було здійснено аналіз інсоляції та вітрових умов, а також перевірку можливості розміщення нових об’єктів з урахуванням вимог пожежної безпеки й санітарних норм. Отримані результати дали змогу ідентифікувати ділянки, найбільш придатні для подальшого розвитку території. На цьому ж рівні деталізації були виконані розрахунки загальної площі забудови та будівельного об’єму як для чинного стану мікрорайону, так і для запропонованого проєктного рішення. На рівні LOD 200 студенти деталізували об’ємні рішення, поділили будівлі на поверхи та визначили функціональне призначення кожного з них. Додатково було виконано уточнені розрахунки площ і об’ємів нових функцій.

Перехід до LOD 300 передбачав створення класифікаторів матеріалів і несучих конструкцій, розробку детальних планувальних рішень усіх поверхів і чітке визначення функціонального призначення кожного приміщення. Було продумано типи конструктивних схем і несучих каркасів, частину рішень студенти за бажанням узгоджували з фахівцями-конструкторами. На цьому етапі були змодельовані несучі та огороджувальні конструкції, а всі матеріали зведено в єдину підсумкову специфікацію.

Паралельно з проєктною роботою у студентів була можливість прослухати цикл лекцій, присвячених теоретичним основам BIM, роботі з Autodesk Forma (Дмитро Макаров), урбаністичній резильєнтності (Balakrishnan Balachandran, Ph.D., AICP, та д-р Микола Гоманюк), енергоефективності (проф. Adam Pyrek) і сучасним процесам відновлення житлової забудови в Україні (Олег Калмиков, Philipp Meuser).

Важливим акцентом поточного семестру стала міжнародна академічна співпраця з Університетом Техасу в Остіні (Dr. Nathan Hutson). У межах цієї взаємодії студенти долучилися до обміну ідеями та професійних консультацій з урбан-планерами, які паралельно здійснювали дослідження селища Макарів і розробляли сценарії його просторового розвитку. Було організовано серію спільних лекцій і консультаційних сесій, у ході яких українські студенти надали фахові коментарі до робіт американських колег, сприяючи глибшому розумінню локального соціального, просторового та планувального контексту. Своєю чергою, студенти з США поділилися власними зауваженнями й рекомендаціями щодо проєктних рішень, які були враховані під час подальшого доопрацювання студентських проєктів.

Окремим напрямом міжуніверситетської взаємодії стала співпраця з Харківським національним університетом міського господарства імені О. М. Бекетова за участі доцента кафедри містобудування Людмили Швець, професора кафедри містобудування Ірини Древаль та доцента кафедри будівельних конструкцій Олега Калмикова. Завдяки укладеній угоді між університетами студенти ХНУМГ у цьому семестрі мали можливість вільно відвідувати всі основні та додаткові лекції курсу, а також долучатися до обговорення проєктних рішень. У процесі спільної роботи харківські студенти та викладачі поділилися власним досвідом і фаховими рекомендаціями, які також були враховані при подальшому доопрацюванні студентських проєктів.

Після загальної презентації кожен студент мав 10–15 хвилин для індивідуального представлення свого проєкту. Серед запропонованих ідей варто відзначити підхід групи Вікторії Кустовської, Лева Різаєва та Олега Біленчука, які запропонували посилення конструкцій чинних житлових будинків та громадських будівель із розширенням площ поверхів і зміцненням каркаса за допомогою зовнішніх металевих конструкцій. Інша команда групи Василя Нагая, Давида Бородія та Софії Протасової зосередилася на інтеграції нового багатоповерхового житлового будинку та додаткових функцій – багатоповерхового паркінгу, розширення художньої школи, включення нових соціальних функцій. Ще одна група Вікторія Бойко та Олександр Коба, запропонували впорядкування стихійного ринку та комплексне рішення з торгівельними функціями, а також розміщення п’ятиповерхового житлового будинку на вільній ділянці. Четверта команда у складі Софія Мазуріна, Олексій Корецький, Микола Ковальчук запропонували розміщення офісних будівель і зміну морфології мікрорайону шляхом відмови від нової висотної забудови на користь малоповерхових таунхаусів.

Підсумовуючи, презентація засвідчила високий рівень підготовки студентів і наочно продемонструвала потенціал BIM-технологій як інструменту комплексного аналізу, проєктування та міждисциплінарної співпраці. Отримані результати підтвердили актуальність і необхідність подальшого системного впровадження BIM-підходів у навчальний процес, а також розширення переліку дисциплін, у межах яких викладаються BIM-технології, з поступовим поглибленням рівня їх опанування. Організатори заходу запросили всіх охочих долучатися до подальших обговорень, надавати зворотний зв’язок і спільно формувати професійну спільноту архітекторів, BIM-спеціалістів та урбаністів.

Олексій Левченко – Надія Антоненко – Владислав Білов