Зустріч ВІМ команди ЗВО з адміністрацією Макарівської громади

23 лютого о 19:00 відбудеться зустріч ВІМ команди закладів вищої освіти з адміністрацією Макарівської громади
ДОЛУЧАЙТЕСЯ в ZOOM за ПОСИЛАННЯМ

Онлайн-зустріч між представниками Макарівської громади та студентами й викладачами університетів:

1. Київський національний університет будівництва і архітектури,
2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
3. Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова,
4. University of Texas at Austin,
5. Technische Hochschule Ostwestfalen-Lippe.

Під час зустрічі студенти представлять своє розуміння отриманих завдань, поділяться першими спостереженнями щодо визначених ділянок дослідження та проєктування, а також поставлять запитання безпосереднім представникам громади як замовникам, щоб уточнити потреби, очікування та локальний контекст майбутніх проєктних пропозицій.

Відбудова територіальних громад України в умовах післявоєнного відновлення вимагає переходу від фрагментарних, ситуативних рішень до комплексного, науково обґрунтованого та технологічно інноваційного підходу. Зустріч команди фахівців з інформаційного моделювання будівель (BIM) закладів вищої освіти з адміністрацією Макарівської громади, знаменує собою фундаментальний зсув у парадигмі просторового розвитку. Ця інституційна взаємодія є не просто формальним узгодженням навчальних планів для студентів, а стратегічною платформою, де академічна експертиза, передові цифрові технології та реальні потреби муніципалітету зливаються в єдиний дієвий механізм управління відбудовою.
Проєкти, які розроблятимуться протягом весняного семестру 2026 року, являють собою якісно новий рівень просторового планування для Макарівської громади. Попередній етап співпраці був переважно зосереджений на розробці концепцій малоповерхової забудови в рамках урядової програми компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло (програма єВідновлення). Той критичний етап відіграв свою історичну роль у вирішенні найбільш гострої, базової проблеми — забезпечення житлових потреб мешканців громади, які втратили власні домівки внаслідок бойових дій. Однак, розв’язання проблеми індивідуального житла неминуче виявило потребу в наступному, значно масштабнішому кроці: формуванні повноцінної, стійкої міської екосистеми.

Новий етап співпраці 2026 року передбачає еволюційний перехід від локального проєктування окремих житлових одиниць до комплексного інформаційного моделювання цілих інфраструктурних вузлів, громадських просторів та логістичних систем. Цей підхід дозволить Макарівській громаді не просто відновити втрачене фізичне середовище, а здійснити стратегічний стрибок у майбутнє, сформувавши простір, який відповідатиме найвищим критеріям сталого розвитку.

Онлайн-зустріч 23 лютого 2026 року покликана стати каталізатором цього інтеграційного процесу. Вона об’єднає представників адміністрації Макарівської громади, студентів та викладачів потужного консорціуму, до складу якого входять чотири ключові університети: Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова та Університет Техасу в Остіні (США).

Головною метою заходу є не лише презентація студентами свого розуміння отриманих завдань, але й обмін першими аналітичними спостереженнями щодо визначених ділянок дослідження та проєктування. Надзвичайно важливою є можливість поставити прямі запитання безпосереднім представникам громади як кінцевим замовникам, щоб максимально точно верифікувати потреби, очікування та локальний соціокультурний контекст майбутніх проєктних пропозицій.

Представники адміністрації Макарівської громади Анатолій Карбовський (заступник голови Макарівської територіальної громади) та Наталія Крук (в.о. начальника відділу містобудування, архітектури та просторового планування Макарівської територіальної громади) та колеги проведуть корегування завдань на проєктні пропозиції.

Геннадій Король (голова Близнюківської територіальної громади, Харківська область) поділиться досвідом відбудови та реалізації громадських проєктів.

Комплексна екосистема Макарова: Транспорт, Освіта та Екологія

Концепція просторового розвитку Макарова, над якою ведеться інтенсивна робота у 2026 році, інтегрує сучасні архітектурні рішення, тотальне оновлення інженерних систем та передові технології міського планування на базі ВІМ-технологій. Цей комплексний міждисциплінарний підхід дозволяє розглядати селище як єдиний живий організм, де кожна зміна локального масштабу безпосередньо впливає на загальну ефективність усієї муніципальної системи.
Глибокий аналіз запланованих напрямків роботи свідчить про розуміння складної природи сучасної урбаністики. Одним із центральних, системоутворюючих елементів нової концепції є докорінна оптимізація транспортно-логістичної інфраструктури. План просторового розвитку включає створення зручного, мультимодального пересадкового вузла та потужного логістичного хабу. Таке просторове рішення є логічним наслідком географічного розташування Макарова поблизу столиці та критично важливих транспортних артерій. Впровадження сучасних логістичних підходів (зокрема, із залученням експертизи американських партнерів з Університету Техасу в Остіні у сфері логістики) дозволить громаді максимізувати свій транзитний та економічний потенціал, перетворивши селище з периферійного населеного пункту на важливий вузол забезпечення столичного регіону.

Окремий, надзвичайно важливий фокус проєкту спрямований на відновлення та модернізацію освітньої інфраструктури та пов’язаних із нею громадських просторів. Дослідники та студенти розробляють інноваційний проєкт молодшої школи, концепція якої передбачає не лише створення безпечного закритого навчального закладу, але й формування навколо нього відкритого, багатофункціонального громадського простору. Цей підхід повністю відповідає найкращим європейським урбаністичним практикам, де шкільна інфраструктура виступає ядром соціальної згуртованості (community hub), обслуговуючи потреби місцевих мешканців у позанавчальний час. Для досягнення максимальної точності проєктування, робочий план передбачає застосування технологій 3D-сканування наявних шкільних будівель у Макарові, що дозволить створити точну цифрову копію (Digital Twin) об’єкта та суттєво оптимізувати процеси реконструкції.

Поряд з розвитком транспортної та освітньої інфраструктури, значна увага в проєкті приділяється формуванню стійкої екологічної інфраструктури та глибинній реновації наявної житлової забудови. Після завершення етапу первинного малоповерхового будівництва виникла гостра потреба органічної інтеграції нових мікрорайонів у вже існуючу міську тканину. Це вимагає врахування природних ландшафтів, модернізації застарілих систем водопостачання та водовідведення, а також впровадження природоорієнтованих рішень. Для цього розглядається можливість залучення до навчального процесу експертів програми ООН UN-Habitat, які мають значний глобальний досвід імплементації рішень з екологічного відновлення та працюють безпосередньо з проблематикою Макарова.

Важливим соціокультурним аспектом проєкту залишається також збереження історичної спадщини громади. Запланована взаємодія з керівництвом місцевого краєзнавчого музею дозволить коректно інтегрувати об’єкти матеріальної та нематеріальної культури в новий просторовий план, забезпечуючи безперервність історичної пам’яті попри руйнування, завдані війною.

Імплементація ВІМ та міжнародна програма The BRIDGE дозволяє провести модернізацію будівельної освіти

Реалізація такого амбітного та багатошарового проєкту була б неможливою без потужної освітньої, методологічної та цифрової бази. Розробка концепції просторового розвитку Макарова відбувається як безпосереднє продовження та практичне втілення співпраці в рамках масштабного міжнародного проєкту імплементації ВІМ-технологій “The BRIDGE” (Подолання розриву між університетом і промисловістю: інноваційна магістерська навчальна програма, що підтримує розвиток зелених робочих місць і цифрових навичок в українському будівельному секторі).
Проєкт The BRIDGE (номер гранту 101127884) співфінансується Європейським Союзом через механізми Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури в межах програми ERASMUS-EDU-2023-CBHE-STRAND-2. Термін реалізації проєкту охоплює трирічний період з 1 листопада 2023 року до 31 жовтня 2026 року, що робить поточний весняний семестр своєрідним кульмінаційним етапом практичного застосування напрацьованих освітніх методологій. Це фундаментальна, загальнодержавна спроба синхронізувати український будівельний сектор з глобальними вимогами сталого розвитку, зокрема з пріоритетами “Зеленого курсу” ЄС (EU Green Deal) та Цілями сталого розвитку ООН до 2030 року.

Одним із ключових викликів будівельної галузі України є катастрофічний розрив між теоретичною університетською підготовкою та реальними вимогами сучасної високотехнологічної промисловості. Проєкт The BRIDGE прямо відповідає на цей виклик через створення спеціалізованих ВІМ-центрів на базі університетів-партнерів та розробку відкритої платформи e-Bridge. Тепер цей досвід безпосередньо транслюється у розробку концепції для Макарова.

Процес імплементації ВІМ у відбудову України, пілотним проєктом якого виступає академічна розробка для Макарова, відбувається на тлі тектонічних державних зрушень у сфері цифровізації будівництва. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (SARDI) вже розпочало практичне впровадження технологій ВІМ як обов’язкової вимоги у тендерних умовах для відбудови інфраструктурних об’єктів. Агентство планує масштабувати цей підхід на всі проєкти цивільного будівництва, лінійної інфраструктури та капітального ремонту. Крім того, на законодавчому рівні розглядається законопроєкт № 6383, який передбачає системне запровадження ВІМ-технологій на всіх без виключення етапах життєвого циклу об’єктів.
Враховуючи те, що післявоєнна відбудова понад 160 тисяч зруйнованих об’єктів в Україні відбуватиметься за суворими європейськими стандартами, володіння технологіями ВІМ стає не конкурентною перевагою, а базовою вимогою ринку. Впровадження міжнародного стандарту ISO 19650, який регламентує управління інформацією з використанням ВІМ протягом усього життєвого циклу активів, гарантує дотримання принципів прозорості, підзвітності та антикорупційної ефективності при використанні донорських коштів. Відтак, залучення магістрів-архітекторів та інженерів КНУБА до розробки цифрових моделей Макарова є критично важливою підготовкою кадрового резерву для національної відбудови.

Актуалізація нормативної бази: безбар’єрне середовище та інклюзивність забудови

Найважливішою концептуальною вимогою до розробки проєктів просторового планування у 2026 році є абсолютна пріоритезація безбар’єрного середовища та універсального дизайну. Соціально-демографічний ландшафт України зазнав безпрецедентних змін, спричинених бойовими діями, що призвело до суттєвого, трагічного збільшення частки маломобільних груп населення (МГН), зокрема ветеранів та цивільних осіб з інвалідністю. У цих умовах інклюзивність перестає бути опціональною рекомендацією чи декларативним гаслом; вона стає жорстким нормативним імперативом виживання та забезпечення базової соціальної справедливості.

Стратегічна лінія держави у цій сфері відображена в комплексному оновленні Державних будівельних норм (ДБН). З 1 квітня 2026 року в Україні набуває чинності Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Цей фундаментальний нормативний акт кардинально оновлює та деталізує вимоги щодо проєктування та експлуатації об’єктів будівництва, усуваючи прогалини попередніх років. Відповідно до чинного законодавства, вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю мають найвищий пріоритет. Навіть якщо проєктна документація була розроблена раніше, але об’єкт не буде введений в експлуатацію до 1 квітня 2026 року, вона підлягає обов’язковому коригуванню з урахуванням нових норм Зміни №3. Аналіз оновлених вимог ДБН В.2.2-40:2018 (включаючи чинну Зміну №2 та майбутню Зміну №3) демонструє безкомпромісний підхід до забезпечення доступності. Для студентів ЗВО, які розробляють моделі Макарова, ці параметри стають невід’ємною частиною ВІМ-моделей.

Усвідомлюючи складність застосування нових ДБН в умовах існуючої, переважно радянської забудови (яка складає значну частину вцілілого фонду Макарова), Міністерство розвитку громад та територій України 20 січня 2026 року (Наказ № 94) затвердило спеціальні Методичні рекомендації з питань формування безбар’єрного середовища для житлових і громадських будинків. Цей документ є критичним інструментом для проєктантів. Він містить практичні інженерні підходи для поетапної адаптації старих будинків, де розширення дверних отворів чи демонтаж сходів часто неможливі без загрози несучій здатності будівлі. Відповідно до цих рекомендацій, студенти розроблятимуть альтернативні планувальні рішення для адаптації громадських приміщень у Макарові.

На зустріч запрошені колеги та стейкхолдери:
Олексій Дніпров – доктор юридичних наук, ректор КНУБА
Олександр Ковальчук – к.т.н., старший науковий співробітник, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку КНУБА
Олександр Кащенко – д.т.н., професор, декан архітектурного факультету КНУБА
Лариса Брідня – кандидат архітектури, доцент, заступник декана архітектурного факультету КНУБА
Валерій Товбич – доктор архітектури, професор, завідувач кафедри Інформаційних технологій в архітектурі КНУБА
Андре Поддубни – консультант уряду України з впровадження ВІМ, представник України в EUBIM Task Groupe
Олена Бондар – доктор економічних наук, професор, провідний експерт з ВІМ офісу Агентства відновлення України, офісу CPC (Великобританія), член EU BIM Task Group
Tom Austin – засновник та керівник ГО «Освітній Альянс для України» (США)
Геннадій Король – голова Близнюківської територіальної громади

---

Олексій Левченко – Надія Антоненко – Владислав Білов